2 ПЗ (Москва, Росія)
Датою створення ВАТ «ГПЗ-2» вважається 1916 рік, тоді Еммануїл Нобель, який був племінником утворювача всесвітньо відомої Нобелівської премії, організував Російське акціонерне товариство «Шарикопідшипник СКФ». За часів Першої світової війни завод змушений був перекваліфікуватися та зайнятися виготовленням корпусів для бомбометів, а також виконував замовлення залізничників. Націоналізували його в 1917 р., потреба в продукції перевищувала пропозицію в десятки разів, тому можливості швидко вичерпалися, але з поступовим відновленням. Завод випускає підшипники вагою від 4 до 6770 р., від 12 до 215 мм будь-яких типів та всіх існуючих класів точності. Основною спеціалізацією є виробництво малогабаритної продукції. Окремі типи виготовляються зі спеціальних сталей, що дозволяє працювати за високих температур. Підшипники широко використовуються у багатьох сферах машинобудування.
У 2011 році виробничі потужності були перенесені до Калінінградського району, де почалося нарощування виробничих можливостей, було створено шість цехів із повним циклом виробництва.
2 ПЗ (Москва, Росія)
Датою створення ВАТ «ГПЗ-2» вважається 1916 рік, тоді Еммануїл Нобель, який був племінником утворювача всесвітньо відомої Нобелівської премії, організував Російське акціонерне товариство «Шарикопідшипник СКФ». За часів Першої світової війни завод змушений був перекваліфікуватися та зайнятися виготовленням корпусів для бомбометів, а також виконував замовлення залізничників. Націоналізували його в 1917 р., потреба в продукції перевищувала пропозицію в десятки разів, тому можливості швидко вичерпалися, але з поступовим відновленням. Завод випускає підшипники вагою від 4 до 6770 р., від 12 до 215 мм будь-яких типів та всіх існуючих класів точності. Основною спеціалізацією є виробництво малогабаритної продукції. Окремі типи виготовляються зі спеціальних сталей, що дозволяє працювати за високих температур. Підшипники широко використовуються у багатьох сферах машинобудування.
У 2011 році виробничі потужності були перенесені до Калінінградського району, де почалося нарощування виробничих можливостей, було створено шість цехів із повним циклом виробництва.